Я слідкую за останніми обговореннями на панелі Consensus, і з’являється щось цікаве, що не отримує достатньої уваги — чому інституційні гроші все ще не вкладаються масово у перпетуальні DEX, незважаючи на весь хайп. Декілька учасників панелі з галузі розбиралися у реальних бар’єрах, і це варто враховувати, якщо ви цікавитеся, чому прийняття ще не вибухнуло. Розмова показала, що інституційні інвестори мають досить специфічні вимоги, яких більшість перп DEX просто наразі не задовольняє. Одним із ключових моментів, до яких учасники панелі постійно поверталися, є прогалина у інфраструктурі. Інституції потребують таких речей, як належна глибина ринку, надійне виконання та інструменти управління ризиками, які чесно кажучи, ще не достатньо зрілі у децентралізованому просторі. Йдеться не лише про наявність платформи — йдеться про наявність операційної основи, яку очікує традиційна фінансова сфера. Ще один учасник підкреслив регуляторну невизначеність як головний бар’єр. Інституції не можуть швидко рухатися у сіру зону, тому доки не буде яснішого керівництва щодо того, як перпетюальні деривативи вписуються у регуляторну рамку, вони залишатимуться обережними. Це розчаровує екосистему, але так працює інституційний капітал. Мене вразило, як один із учасників пояснив питання зберігання та розрахунків. Інституції хочуть точно знати, де їхні кошти, як вони захищені і як саме працює розрахунок. Поточний ландшафт перп DEX не завжди дає їм той рівень прозорості, який вони вимагають. Також є питання ліквідності — інституції потребують величезних обсягів без руху ринку, і більшість перп DEX ще не мають такої глибини. Декілька учасників панелі зазначили, що, ймовірно, знадобляться роки, щоб побачити справжні інституційні потоки, поки ці елементи інфраструктури не стануть зрілими. Висновок? Перп DEX ще на ранніх стадіях. Технологія цікава, але різниця між тим, що потрібно інституціям, і тим, що наразі доступне, ширша, ніж багато хто усвідомлює. Варто стежити за тим, як ця сфера розвиватиметься у найближчі кілька років.